Резистентність бактерій до лікувальних та антисептичних засобів надзвичайно серйозна проблема, ігнорувати яку не можливо. Раніше ми писали про пандемію супербактерій в Індії та загрози формування такої стійкості підчас війни.

Розробки нових антибіотиків і антисептиків триває постійно. Проте, творчій і нестандартний підхід, здається, можуть нам допомогти.

Плазмова промивка. Плазмоактивована вода, збагачена хімічно нестабільними молекулами азоту та кисню розглядається як потенційний дезінфекційний засіб. Азот і кисень відомі як надзвичайно активні іта радикальні речовини, і коли бактерії переповнені такими радикалами, вони гинуть. Катаріна Ріхтер з Австралії з колегами вивчають, наскільки швидко така активована плазмою вода може очищати рани, інфіковані МРСА (мецитілін-стійким золотистим стафілококом). Перші результати ще не опубліковані, проте вже дуже надихають. Дослідники порівнюють ефект плазмової промивки із використанням антибіотиків.

Метал як порятунок. Фахівці, які стикаються з ранами знають, що не тільки самі бактерії є небезпечними. Мікроби постійно вчаться уникати і протистояти дії антибіотиків і антисептиків. Один з таких способів – утворення біоплівки – коли бактерії об’єднуються і створюють слизове середовище навколо себе, таке середовище непроникне для антибіотиків. Металевий елемент галій, який перешкоджає бактеріям поглинати залізо, в кінцевому випадку зменшує ріст бактерій на 87%. Вчені з Шанхаю показали що галій може активно розчиняти біоплівку МРСА, і тоді звична доза антибіотики є ефективною. Сьогодні дослідження зосереджені на пошуку оптимального дозування.

Молекулярні візи. У антибіотика є три ключові характеристики – розчинність, здатність зв’язуватись з бактеріями та здатність проникати через клітинні мембрани. Тому, розробка нових антибіотиків це справа не з легких. Тож, деякі дослідники переглядають старі давно відомі сполуки. Вчені вивчають сполуки, які, теоретично добре знищують бактерії, проте не здатні потрапити в її середину. Наче антибіотик прийшов до кордону, але не має візи. Саме проникність через мембрани є складною для вимірювання та регулювання.. Отже, вчені створили комп’ютерну версію клітинної мембрани бактерії та на ній проводять моделювання – вивчають здатність сполук проникати через мембрану, та за допомогою штучного інтелекту пробують регулювати проникність.

За матеріалами: NATURE.COM